Всесвітній день здоров'я 7 квітня

 

День здоров'я зроби кожним днем! 

У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження.

 І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. 

Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кожен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя. 

Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. 

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!

Інформація з сайту  https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=68&year=2025

Туберкульоз - інфекційна хвороба!

Центр громадського здоров’я МОЗ України розробив спеціальний онлайн тест для перевірки на туберкульоз. Скринінгова анкета складається з 13 запитань, на які можна відповісти всього за 5 хвилин. За результатами анкетування можна дізнатися, чи є ризик того, що людина хвора на туберкульоз і чи рекомендовано їй додаткове обстеження.  Заповнення онлайн-анкети зробити може кожен за посиланням:

http://tbtest.phc.org.ua

Ситуація із захворюваності населення на туберкульоз в м. Запоріжжя, як і в Україні в цілому, залишається напруженою, у зв’язку із погіршенням умов проживання та воєнним станом має тенденцію до погіршення. На туберкульоз органів дихання в 2024 році захворіло 145 осіб ( 2023 рік - 278 осіб.

Туберкульоз — це інфекційне захворювання спричинене мікобактеріями туберкульозу.

Основним шляхом його передачі є аерогенний (через повітря), переважно від людини з бактеріальною формою легеневого туберкульозу. При кашлі, чханні, розмові у повітря потрапляють інфекційні частинки виділень, в яких зосереджені мікобактерії туберкульозу. Ризик проникнення мікобактерій у легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок у повітрі та тривалості вдихання зараженого повітря.

Симптоми туберкульозу: кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла понад 7 днів; утруднене дихання; біль у грудях; поганий апетит, безпричинна втрата ваги; постійна слабкість; підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).

Найпоширеніша помилка людей — нехтування першими симптомами хвороби. Громадяни часто сприймають симптоми як звичайну застуду та намагаються лікуватися самостійно. Якщо виявлена у себе така симптоматика, то необхідно звернутися за допомогою до сімейного лікаря, для призначення обстеження, встановлення діагнозу та лікування. Несвоєчасне звернення до лікаря призводить до подовження терміну лікування та виникнення ускладнень хвороби. Небезпека також криється у тому, що один хворий на туберкульоз, який не знає про свій діагноз і не отримує лікування, може за рік заразити близько 10-15 людей.

На сьогодні туберкульоз — абсолютно виліковне захворювання, успіх лікування залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів, дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярного прийому ліків. Лікування туберкульозу в Україні безоплатне.

Тим, хто перебуває у групі підвищеного ризику, зокрема людям із хронічними хворобами, регулярно раз на рік необхідно проходити обстеження у сімейного лікаря, та за його рекомендацією і за наявності відповідних симптомів робити флюорографію.

Знизити ризики захворювання на туберкульоз допоможе профілактика. Загальні поради, які завжди будуть корисними — це здоровий спосіб життя, відмова від алкоголю і тютюнопаління. Також — здорова збалансована їжа з достатнім вмістом жирів, білків, вітамінів. Зберегти здоров’я допоможуть і спорт або регулярні фізичні вправи, перебування на свіжому повітрі.

 Особливо ризикують люди з ослабленим імунітетом, супутніми хворобами.

Якщо людина мала контакт із хворим на туберкульоз - їй обов’язково слід звернутися до сімейного лікаря для проведення скринінгового анкетування, спрямованого на - виявлення факторів ризику виникнення туберкульозу та його симптрмів.

Моє здоров'я - мій скарб!

 Серед здобувачів освіти 5-х класів було проведено опитування щодо цінності ЗДОРОВ'Я "Моє здоров'я - мій скарб". Пропонуємо презентацію з аналізом опитування.

https://drive.google.com/file/d/1Hd4apKcqTpIPnFed1WSqRwH9l8UtfZb2/view?usp=sharing 

Профілактика педикульозу

 

Педикульо́з (лат. pediculosis, завошивленість) — ектопаразитне захворювання шкіри,     породжене вошами.

Педикульоз має такі прояви:

шкірний свербіж у місцях укусів вошей

дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі

наявність гнид у волоссі

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.

Збудник хвороби — рикетсії Провасека (Rickettsia prowazekii)

 Рикетсії Провасека передаються через вошей — головним чином платтяну (Pediculus ve stimenti), а також зрідка головну (Pediculus capitis).

Окрім безпосереднього паразитизму платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф.

Епідемічний висипний тиф (інші назви: європейський, історичний, космополітичний, вошивий висипний тиф, військовий, голодний тиф, госпітальна, тюремна, табірна гарячка)

Поширення висипного вошивого тифу було закономірно пов'язано з такими місцями зосередження людей як численні в'язниці, пересильні пункти, нічліжні будинки з притаманною їм антисанітарією, убогістю, забрудненням. З в'язниць зараза часто проникала до судів і вихлюпувалася в міста.

Епідемії висипного тифу неодноразово прокочувалися  по земній кулі, особливо у часи різних соціальних потрясінь (звідси походять назви голодний, воєнний тиф). Так, зокрема, епідемічний висипний тиф викосив половину військ Наполеона під час походу до Росії в 1812 році. У період Російсько-османської війни 1768—1774 років у російських військах від епідемічного висипного тифу загинуло 44 тисячі військових.

В період І світової війни 1914—1922 рр. у Європі захворіло близько 35 млн людей, з яких 6 млн померли.

Трохи менші за кількістю уражених епідемії висипного тифу відбулися під час ІІ Світової війни, особливо на Східних фронтах. Це відбулося через те, що були відомі на той момент досить ефективні засоби запобігання хвороби, особливо в умовах організованого війська. А от широкого розмаху спалахи епідемічного висипного тифу мали у концтаборах, на окупованій території, зокрема й в Україні.

Станом на XXI століття епідемічний висипний тиф спостерігають на всіх континентах, де його реєструють переважно у прошарках людей з низьким соціально-культурним та економічно-матеріальним рівнем життя. В останні роки хворобу виявляють в Африці, у Латинській Америці та Азії Фіксують щорічно від 6 до 10 тисяч хворих.